Спогади Марії Стус

Зі спогадів сестри Василя Стуса, Марії Стус:
?Я вчилася, і він зі мною. А він такий був. Ми там жили на першій площадці. В нас була одна кімнатка. Він з мамою спав, я з татом спала, тоді мінялися. Я мию підлогу під його ліжком. Він кричить: «Ні, під своїм я сам буду мити!» Все сам. Ми з ним дуже добре жили. Правда, мама?
?У Василя часто голова боліла. Йому давали риб’ячий жир. Ложечку вип’є — десять копійок. А тоді книжки купляли. Ми так любили ці книжки. Вася зробив таку печать з резинки. Там: «В. Стус». І оце ставили печать на ті книжки, що купили.
?Якось у листі він пише, що була в дев’ятому чи десятому класі дівчина одна, в яку він дуже закохався. А тоді прочитав Франка «Мойсей», і це його переродило. Він хотів бути розумнішим, щоб до неї дотягнутися.
?Батько не сварив ніколи. Ніколи. Він тільки казав: «Не будеш вчитися — підеш на залізну дорогу кайлувати». Це вже саме страшне.
?Ми дивувались навіть. Інші діти: «Я получіла тройку, меня ругать будут». Нас зроду не ругали. Василя не ругали, бо не було за що.
?А коли ви дізналися, що він вірші пише?
Ви знаєте, він весь час приховував. І ніхто не знав. Ми не знали. Просто він дуже любив літературу. В інституті завжди сидить, читає. Приходив пізно. Він робити фізично майже нічого не вмів.
В армії його друкували в «Літературній Україні». А тоді після армії він уже тут багато виступав по телевізору. В нас ще не було телевізора, і приходили й мамі казали: «Ви знаєте, сегодня вашего Васю відєлі».
?Колись таке було. Приходить він додому брудний-брудний. Мама питає: «Чому ти, Вася, такий брудний?» Ввечері в шостій-сьомій годині вже темно, і якраз надворі болото-болото. А там жінка одна жила. Я знаю, де вона жила. Вона все п’яна. І каже: «Йду, а вона впала. І мені її там жалко стало, так жалко». Він її взяв п’яну, а вона валялася, і відвів додому, бо вона не знайде дороги додому. А вона в болоті була, то він весь забруднився. Каже: «Бо я жінку вів. Вона хоч п’яна, але все одно людина».
▪️Книга “Нецензурний Стус
▪️Підручники і посібники”
▪️Тернопіль, 2002 рік
А враження пані Марії після перегляду робочих матеріалів фільму “Заборонений” дивіться тут?
Ссылка на основную публикацию